Орфографічний словник української мови. 2005.
внученя — (онученя/, унученя/), я/ти, с. Зменш. пестл. до внуча … Український тлумачний словник
унук — уну/ка, уну/ків, унуча/, унуча/тко, уну/ченька, унученя/, уну/чечка, уну/чка, уну/чок, уну/ччин див. внук, внука і т. д … Український тлумачний словник